НУШ казка

Казка " ВІЛ і його мрія

  У далекій сумній країні Хворобляндії живуть мікроби, бактерії і віруси. У кожного з них є свій дім, свої володіння. Але всі вони мріють переселитись у людський організм і отримати перемогу над здоров"ям людини і його помічниками - захисниками лімфоцитами і корисними бактеріями. І хоча решта вірусів і мікробів могли з легкістю переходити від однієї людини на іншу - під час чхання, кашлю, речі особистої гігієни, і могли так заразити набагато більше людей, ВІЛ був страшнішим. Адже саме він вбивав сміливі лімфоцити, які дружно борються з усіма мікробами і активно їх перемагають. Усіх, крім ВІЛ.ь чому вони хотіли з ним дружить. Адже, якщо він пускав їх разом з собою в один організм, навіть самий слабкий мікроб міг повністю знесилити людину. Чому? Тому що після того, як ВІЛ переможе захисників людського організму - лімфоцити, кров людини стає беззахисною перед будь-якими вірусами і мікробами.
  Одного разу, сидів ВІЛ у своїй височенній башні і виглядав у свій чарівний біноколь тіло, що підходило б для його життєдіяльності. Для Віруса Імунодефіциту Людини найважче - це потрапити в організм. Адже йому треба проникнути одразу у кров через ранки і уколи.
  І ось, в обєктиві він помітив Людину. Вона йому сподобалась. Бо лежала десь під парканом, у порваному одязі, з порожнім поглядом і найголовніше - з шприцем у руках! Ось він - улюблений і найлегший шлях для проникнення ВІЛ - голка наркомана.
  Сів ВІЛ у свою карету і на максимальній швидкості домчався до своєї мети. За ним слідом погнався цілий потяг вірусів і мікробів. Добрався ВІЛ до Людини, яка лежала під парканом.  А тут до неї ще одна підійшла. ВІЛ радів! Одразу два організми потраплять у його обійми.

  На самому краю Хворобляндії у високому замку жив найсильніший і найстрашніший з усіх вірусів - ВІЛ - Вірус Імунодефіциту Людини. Його боялись навіть самі страшні і суворі віруси. Адже він володів загадковою силою. ВІЛ неможливо перемогти. Проте він здатен перемогти імунну систему людини. ВІЛ вже уявляв, як він присяде на край голки і Людина сама впустить його у свою кров. Він заплющив очі і з задоволенням почав малювати собі картини, як тікають від нього смільчаки-лімфоцити, яких бояться всі жителі країни Хворобляндії, а він наздоганяє всіх і проколює своєю маленькою гострою шаблею. Він такий маленький, перемагає їх всіх і стає головним у людському організмі. Поки йому буде комфортно, він буде сидіти і насолоджуватись свою владою, а коли набридне, відчинить двері застуді чи грипу, чи туберкульозній паличці і тоді...

  Тут мрії ВІЛа були перервані. Голку, на яку він вже забрався, підняла Людина, що підійшла, попередньо надягнувши на руки рукавички і викинула у найближчий сміттєвий бак. А Людину, що лежала під парканом, турботливо підняла і посадила у машину з червоним хрестом і написом "Швидка медична допомога" і повезла.

  Коли ВІЛ через кілька тижнів нарешті вибрався на поверхню бака, то побачив Людину, яка проходила повз, ту саму, у якій він хотів оселитися, але вже зовсім іншу. У неї була впевнена хода, здоровий колір обличчя, а найголовніше - блиск в очах і посмішка на вустах! Для ВІЛ - це найстрашніше. "І цього втратив", - тяжко видихнув Вірус і пішов до себе додому.

  А саме ця Людина йшла до діток в ліцеї та гімназії, де вона поділиться з ними своєю історією, і розповість їм найголовніше, що потрібно робити, щоб не впустити у свій організм ВІЛ і не захворіти СНІДом:

- Ніколи не торкайтесь до знайдених на вулиці шприців та голок.

- Ніколи не піддавайтеся на вмовляння спробувати наркотик.

- Остерігайтесь потрапляння чужої крові на шкіру, особливо, якщо вона пошкоджена.

- Якщо ви отримуєте медичне лікування, пам'ятайте, що всі голки і шприци повинні бути одноразовими!

І ще одна порада: допомагайте своїм ближнім!