Як говорити з дітьми про війну
Добірка мультиків, які допоможуть пояснити дитині, чому почалася війна між Росією та Україною без зайвих емоцій
Як підтримувати близьких
Часто у стресовому стані, під час сильної втоми, людям важко приймати підтримку: вони просто не можуть до кінця усвідомити свій стан і потреби. 📌Найкраща підтримка це та, якої людина потребує саме зараз. Тому для початку варто просто запитати: як ти? Як я можу тебе зараз підтримати?
📌Треба бути готовим до відмови в різкій формі. Реагуємо спокійно й даємо людині видихнути.
📌Роздратування може бути маркером того, що людина вже не може толерувати емоції, які її переповнюють. Можна поділитися власним досвідом вивільнення негативних емоцій і запропонувати спробувати.
📌На вискому рівні стресу ми можемо забувати про їжу. Тому можна просто запитати, коли людина востаннє їла чи пила, коли спала.
📌У деяких ситуаціях надавати підтримку без потреби не варто. Можемо просто заважати. Інколи найкраща підтримка — це ваша власна безпека і здоров’я.
📌Добрі слова, слова любові, вдячність — це все також може підтримати в скрутну хвилину.
ЯК ДІТИ РІЗНОГО ВІКУ РЕАГУЮТЬ НА СТРЕС ТА СПРИЙМАЮТЬ КРИЗОВУ СИТУАЦІЮ
Детальніше...
46 вправ-ігор від Нової української школи, щоб заспокоїти дітей. Детальніше...
Бережіть себе 🙏
Чим зайняти дитину у надзвичайній ситуації
У надзвичайній ситуації діти переживають стрес, страх і невизначеність. Батькам потрібно продовжувати оточувати їх турботою та спробувати переключити їхню увагу. Детальніше ...
Телеграм-канал з аудіо-казками для сімей з дітьми, що зараз у бомбосховищах.
Аудіо-казку можна скачати і включати оффлайн. Зараз це дуже актуально, адже в укриттях дітки не знаходять собі місця. Детальніше..
Телеграм-канал "Підтримай дитину"
Для підтримки дітей у складні часи легкими вправами, які можна виконувати під час перебування у сховищі чи вдома. Це дуже важливо, аби мінімізувати можливі наслідки психологічної травми. Детальніше...
Ігри від МОН.
Команда підтримки реформ МОН підготувала добірку простих ігор для малечі, адже під час війни особливу увагу необхідно приділяти психічному здоров’ю та піклуванню про близьких.
Психологи наголошують, що гра – природній і чи не єдиний спосіб дитини висловити та прожити власні емоції. Ховаючись в укритті від гучних обстрілів разом із чужими людьми, діти можуть відчувати паніку, тривогу, агресію, тому надзвичайно важливо, щоб дорослі надавали дітям можливість подолати стрес, а також фізичну та емоційну втому.
Пропонуємо ознайомитися з добіркою ігор, які не потребують наявності іграшок або інших «специфічних» аксесуарів. Ігри допоможуть дитині:
👉 встановити власні кордони;
👉 подолати тривогу;
👉 розслабитися;
👉 виплеснути емоції;
👉 зняти напругу;
👉 заспокоїтися.
Бережіть себе та своїх близьких!
Слава Україні 🇺🇦
Захищаємо дітей у кризовій ситуації
Як підтримати дитину в дорозі?
7 порад для батьків від you and your stuff Ukraine 👉
1. Розкажіть дитині про дорогу та причину поїздки 🚉Проговоріть, куди ви їдете та чому, навіть якщо ви самі ще точно не знаєте. Зазначте напрямок руху та озвучуйте станції під час дороги. Це допоможе дитині відчути, що ситуація контролюється.
2. Подбайте про відчуття безпеки. Запропонуйте дитині взяти в дорогу з собою улюблену іграшку 🧸 Це може відволікти дитину і надати відчуття зв’язку з домом.
3. Проговоріть правила поведінки в дорозі 💬 Заради безпеки проговоріть, що коли ви зупинятиметеся на блокпостах, важливо поводитися тихо, не визирати з вікон і у жодному випадку не виходити з машини/автобусу.
4. Спостерігайте за станом дитини та реагуйте на її потреби. Запитуйте, чи хоче дитина їсти, пити, в туалет 🙏 Щоб перевірити реакцію дитини та підтримувати з нею контакт під час дороги, ви можете придумати кодове слово для своєрідної «переклички».
5. Допомагайте дитині впоратися з рівнем емоційної напруги. Гарно працює озвучування емоцій 😬 Запропонуйте дитині разом поспівати, погиркати, як ведмідь, проспівати звук «Аааа» чи «Оооо».
6. Допомагайте дитині справлятися з втомою. Допомогти активізувати тіло, посилити кровообіг можуть поплескування по всьому тілу 👏 Це може робити і сама дитина, і дорослий, який знаходиться поруч. Щоб переключити увагу дитини, запропонуйте пограти в ігри: https://uni.cf/3KptFxc
7. Дбайте про себе 💙 Турбота про себе – це турбота і про ваших дітей. Давайте собі відпочити, слідкуйте за диханням та потребами організму. Для зняття напруги та втоми ви можете масажувати мочки вуха, пити воду повільними ковтками.
Як подолати паніку
Дієвими вправами ділиться сімейна та дитяча психологиня Світлана Ройз. Рекомендуємо зберегти в нотатки або виписати, адже у стані стресу можете не згадати. І за можливості — перечитувати й повторювати.
🟣 Вправа на контроль стоп, спини, очей і рук
У людини є кілька точок опори й контакту, завдяки яким вона може вийти зі стану паніки.
⚪ Стопи. Що б не відбувалося, перевіряйте себе і своїх дітей, наскільки стійко стоять стопи. Коли чуєте інформацію, що вас лякає, постарайтеся одразу подивитися на свої ноги. Контакт із ногами дає можливість рухатися.
⚪ Спина. Якщо у вас є можливість на щось спертися, зробіть це. Коли стає страшно, притуліться до стіни чи спинки стільця.
⚪ Очі. Роздивіться, що є навкруги. Якщо поруч із вами хтось є, зустріньтеся з ним/нею поглядом. Коли страшно, ми часто говоримо “у мене в очах потемніло”, тобто виходимо із зорового контакту. Покліпайте очима й знайдіть яскраву точку, аби сфокусуватися.
⚪ Руки. Стисніть і розтисніть кулаки, потріть руки, обійміть себе. У сильному стресі ми втрачаємо контакт зі своїм тілом. Буквально “вилітаємо” з нього. Але тільки тіло може витримати те напруження, з яким ми стикаємося. Якомога частіше загортайтеся в ковдру.
🟣 Вправа: точка між підмізинним пальцем і мізинцем
Екстрена допомога під час паніки. Знайдіть точку між безіменним пальцем і мізинцем. Натисніть на неї.
🟣 Вправа на простукування грудної клітки
Простукуйте грудну клітку, з’єднуючи руки, з періодичністю один удар на секунду, чергуючи руки. Проговоріть: “Я впораюся, ситуація справді складна, але я зроблю це”. Ця вправа допомагає повернути серцебиття в нормальний ритм. Тому важливо, щоби був саме один удар на секунду. Якщо робити це частіше, серцебиття пришвидшується.
Якщо дитина самостійно не може це робити, ритмічно постукайте по її колінах чи плечах зі словами: “Ми впораємося, справді страшно й важко, але подивися, які ми молодці”.
🟣 Вправа “потягуньки”
Цю вправу треба обов'язково запам'ятати. Як тільки з’являється можливість, робіть “потягуньки”: тягніться вверх. Якщо вмієте займатися йогою чи стретчингом, саме час згадати ці вправи.
У стані стресу м’язи спазмуються. Треба повернути їхній нормальний тонус — саме так ми виходимо зі стану стресу.
Якщо перебуваєте в закритому просторі й не можете потягнутися, потягніть пальці рук, ніг, шию. Це допоможе повернути активність префронтальної кори, щоб швидко думати й реагувати.
Друзі, зараз ми вже перейшли на стадію втоми, тому психогігієна дуже важлива. Вона може складатися з наступного:
1. Встановіть графік перегляду новин, соц.мереж.
2. Будь-яку інформацію перевіряйте кілька разів. Особливо якщо ця інформація може призвести до паніки, погіршення психічного стану.
3. Доказ отриманої інформації краще отримувати у очевидців чи з офіційних каналів України.
4. Якщо відчуваєте погіршення психологічного стану, або Вам стабільно погано – зверніться по допомогу до психолога. Зараз багато хто проводить безкоштовно консультації, супервізії, групові терапії. Свої почуття та переживаючи не варто контейнувати, це точно не допоможе. Краще вчасно подбати про себе!
6. Якщо є можливість, подивіться гарний фільм. Наприклад, про природу. Це буде і дітям цікаво і допоможе відволіктися від потоку новин.
7. Почитайте книгу. Це може бути Ваша улюблена книга, або дитяча книга, а може бути щось із класики. Важливо, щоб це не було про війну, насильство і т.і.
8. Якщо є можливість виходити на вулицю, то звертайте увагу на природу, що прокидається, на птахів. Це займе лише 5-10 хвилин (можна більше), та допоможе помітити стабільність у нестабільному місці.
Усього кілька невеликих дій може значно покращити стан та допомогти на поточній стадії.
Як покращити адаптацію дитини до іншого місця проживання під час вимушеного переселення
🔶 поясніть дитині, що відбувається та чому ви не можете повернутися додому;
🔶 не ігноруйте питання дитини. Якщо дитина не чує відповідь, то її стан погіршується;
🔶 обсудіть з дитиною чим вона може займатися, де може погратися, де спокійно посидіти;
🔶 разом продовжуйте робити те чим ви займалися «раніше» (стабільність та безпека);
🔶 дитина повинна взаємодіяти з іншими людьми – це можуть бути спеціалісти: психологи, арт-терапевти, соціальні працівники, волонтери, а можуть бути інші діти;
🔶 частіше обіймайте дитину (не менше 12 раз в день);
🔶 не приховуйте свої почуття (не обманюйте
та не відходьте від відповіді), надайте дитині безпечну інформацію про те, що вас турбує;
🔶 дивіться дитині в очі, коли слухаєте її. Такий контакт через погляд «каже»: «Як ти?», «Як твої справи?», «Я поруч, тобі зараз важко, я готова допомогти» (таким чином ви заглядаєте в душу дитини);
🔶 не знецінюйте почуття дитини (дозволяйте плакати, боятися, сумувати та злитись). Кажіть, що це природньо для такої ситуації;
🔶 будьте уважним слухачем «страшних» історій вашої дитини.
Автор: Олена Карнадуд
Чим зайняти і заспокоїти дитину під час повітряної тривоги під час перебування у сховищі (навіть, якщо це ванна кімната)
1. Якщо вашій дитині подобається, щоб їй розчісували волосся, то візьміть з собою розчіску. Рухи робіть повільні і плавні. Тією ж розчіскою можна злегка (або і сильніше промасажувати дитині стопи, долоні, руки, ноги, спину).
2. Попросіть, щоб дитина розчісала або промасажувала щіткою вас! Не забувайте вголос виражати вдячність і задоволення.
3. Читайте книжки, вірші або розповідайте ті, які пам'ятаєте. Намагайтесь говорити спокійним і розміреним голосом. Якщо у вашої дитини є улюблена книга (вірш, казка) і вона просить весь час саме її, то повторюйте її хоч і 100 разів! Бо передбачуваність - це безпека, це заспокоює.
4. Візьміть з собою папір, будь який записник і ручку або олівець. Спробуйте дудлінг. Це просте малювання візерунків або зображень. Можна намалювати рибок, кружки, квадрати, листочки або інше за вашим бажанням. І разом з дитиною заповнювати кожен елемент різними візерунками, лініями і т.п.
Поради батькам дітей з ООП щодо поведінки під час війни
⚡Намагайтеся бути максимально спокійним у присутності дитини.
⚡Проговорюйте кожен крок та ваші плани та дії. Якщо ви прямуєте в бомбосховище, або евакуюєтеся з міста, поясніть дитині, що вдома небезпечно і що вам необхідно взяти найнеобхідніше.
⚡Особливо важливо пояснити дітям, як зараз важливо, щоб вони робили все, що просять батьки, без суперечок.
⚡Намагайтесь відволікати дитину доступними іграми, жартами, розмальовками тощо. Якщо ви знаходитесь у бомбосховищі, без доступу до олівців/ручок/ігор/розмальовок і т.п., можна рахувати людей навколо, шукати кольори (наприклад на одязі людей), обводити пальчиком свою руку, вчити вірш, розповідати казку, співати.
⚡Практикуйте разом з дітьми дихання, яке застосовують у стресових ситуаціях і за панічних атак: вдих-затримка дихання-видих-затримка дихання.
⚡Обіймайте дитину, тримайте за руку. Це заспокоює навіть дорослих.
Що неможна говорити дітям під час евакуації
Багато хто зараз переїжджає.💼
Дорога, натовп, незрозумілі люди - це все величезний стрес.
Дорогою ми бачимо багато випадків жорсткого поводження з дітьми. І це зрозуміло, батьки теж люди, і, дуже часто, теж складно витримують напруження.
Ми створили список найпопулярніших фраз, що чули в дорозі:
❌"Закрий рота, заткнись. Ти себе поводиш як.."
❌"Я тебе тут залишу і все... "
❌"Через тебе нас висадять, виселять, виженуть... "
❌"За кого ти себе маєш, мовчи і слухай"
❌"Не бійся, не реви, не кричи... "
‼️Що робити батькам, коли здають нерви:
1️⃣Говоріть про себе, як вам із тим, що робить дитина:
"я тебе люблю, але я відчуваю роздратування, злість, страх, коли відбувається ось так.
.. "
і додавайте дозвільні фрази:
"Мені було б цінно, якби ти... "
"Мені було б спокійніше якби ми... ".
Ніколи не кажіть, що ви залишите дитину саму - це формує "синдром самозванця" і потім дитині буде дуже складно відчути себе частиною колективу, команди, сім’ї. Свою роль, своє місце у системі.
2️⃣ Коли ви порівнюєте дитину з іншими, або кажете що будуть думати люди... Це формує у дитини глибинне відчуття сорому.
Для того, щоб вийти з цієї ситуації, поясність дитині, запропануйте подивитися на себе очима інших.
Приведіть метафоричну казку, якщо дитина маленька. Дайте можливість дитині відчути, що вона ок, але її дії зараз шкодять оточуючим. Про те дитина ок і ви її любите.
3️⃣ У дітей дуже багато тілесної енергії. Їм вкрай складно стояти рівно і спокійно. Знаходьте безпечні простори, моменти, час коли дитині можна побігати, погратися, випустити енергію назовні. Важливо проговорювати ці моменти. Наприклад:
Зараз всім важко і треба постояти, за годину ми зможемо вийти і побігати разом.
4️⃣ Обіймайте і давайте дитині тілесного контакту, а, коли можливо, побудьте наодинці, щоб нікого не було поряд. Як і ваші межі, так і дитячі межі потребують часу для відновлення.
5️⃣ Забавки в умовах війни: у дітей старшого віку є можливість втікати від усього, шо відбувається навколо, у гаждети. Під час дороги дайте можливість дітям погратися, як доберетеся до нового місця проживання, повернетеся до звичайних правил та обмежень. В умовах стресу кожна заборона може викликати дуже складну емоційну реакцію
6️⃣ Найстрашніше для дитини це стосунки із невизнеченністю попереду, там, куди ви їдете, чи йдете. Які є варіанти? Якщо не вийде так, ви зробите по іншому. Намагайтеся бути точкою опори, якщо ви не знаєте, так і кажіть, що може бути: 1, 2, 3, 4, 5...
Не ставайте ворогом для вашої дитини. Часто, всім, хто їде поряд із вами, все одно як вона себе проводить. Якщо у вас підіймаються такі думки, то вони не про дитину, то про ваші стосунки із вашими батьками. В дорозі ви команда, яка разом має подолати перешкоди.❤️😍👩👧👧
Команда #psy_help_tsd
Психологічна підтримка підлітків під час війни
Вони достатньо дорослі, повністю розуміють, що відбувається, але у них не вистачає життєвого досвіду, щоб самостійно з цим впоратися.
Надважливо у цей час:
🔹 Говоріть із ними та слухайте їх. Про все, що вони думають і що відчувають. Не вживайте: а що ти в цьому розумієш; це не твоя справа; не заважай….
🔸 Давайте правдиву інформацію про те, що відбувається в Україні, але обов‘язково робіть акцент на позитивних новинах (перемоги наших захисників).
🔹 Обговорюйте ситуацію у Вашій сім‘ї, долучайте їх до прийняття рішень, запитайте, які обов‘язки можуть взяти на себе. Вони мають розуміти свою причетність.
🔸 Підкажіть їм, чим можна допомогати іншим. Долучайтеся до допомоги разом. Водночас поясніть, що пріоритетом має бути її безпека, бо саме безпеку дітей, підлітків, захищають і виборюють наші воїни.
🔹 Не приховуйте від них свої емоції і дозволяйте їм проявляти свої.
Поясніть, що боятися, переживати, плакати – це нормально. Однак завжди після емоційного вибуху стає легше і всі рішення треба приймати у спокійному стані.
🔸 Знаходьте час повертатися до позитивних спогадів. Згадуйте позитивні історії. Мрійте та плануйте разом, обговорюйте з підлітками, що ви зробите одразу, як завершиться війна.
🔹 Обіймайте один одного. Науковці стверджують, що 8 обіймів на день не дозволяють розвиватися стресу.
🔸 Подивіться разом улюблені позитивні фільми та обговоріть із ними побачене. Пограйте разом в ігри: карти, шашки, шахи, нарди. Влаштуйте сімейний турнір.
🔹 Почніть вести щоденник «Добрі справи і хороші новини нашої сім‘ї на шляху України до перемоги»
🔸 Хваліть та робіть акценти на досягненнях дитини. Наголошуйте навіть на незначних досягненнях. Навіюйте підлітку віру у свої сили та пропонуйте підтримку.
🔹 Заохочуйте спілкування дитини з однолітками. Для більшості підлітків спілкування з друзями дуже важливе. Допомагайте цьому, розкажіть дитині, як вона може підтримати друзів, яким важко впоратися з емоціями.
🔸 Будьте уважні до змін у поведінці дитини. Зверніться за онлайн-консультацією до психолога, якщо стан підлітка викликає занепокоєння.
❗️Пам'ятайте, Ви незамінна людина у житті Вашої дитини. Ви для неї опора та острівець безпеки.
🙏🏻 Дбайте про себе!
🏠*Поради для батьків, які сумують за домом.*
✔ Не звинувачуйте себе ні в чому. Під час війни будь-які прийняті вами рішення про безпеку вашої сім’ї, є правильними.
✔ Відслідковуйте негативні думки та виділіть собі час на них (техніка «Будильник»: я подумаю про це з 10.00 до 11.00, в інший час буду вільним/вільною від цих думок).
✔ Фокусуйтесь на позитивних спогадах, які є для вас підтримкою.
✔ Якщо відслідковуєте, що ви застрягли на якійсь думці, переключіть себе на просту дію (помийте посуд, пройдіться, зваріть кави тощо).
✔ Намагайтеся, підтримувати спілкування з іншими людьми.
✔ Відслідковуйте власне дихання: там де ви завмираєте – якщо ви затамували дихання або воно поверхневе – покладіть одну руку на живіт, іншу на плече та почніть дихати животом, таким чином, щоб рука, яка лежить на животі, почала підніматися.
✔ Дайте собі можливість прожити емоції – спогади про дім, роботу, близьких, які залишись, можуть викликати сум, тривогу, страх – дозволяйте собі ці почуття.
✔ Реагуйте на свої потреби та намагайтеся їх задовольняти.
✔ Спогади про дім та бажання повернутись, побачити близьких людей, можуть викликати наступні тілесні реакції: тремор, труднощі із засинанням, прискорене серцебиття, спазми тощо. При цьому можна, якщо тремор – підсилити тремтіння (пострибати, потрусити руками тощо), якщо морозить – накритися ковдрою, якщо труднощі із засинанням – за дві години вимкнути перегляд новин, відслідковувати дихання, обійняти близьких, які поруч, зробити очима 8-ку тощо.
✔ Відслідковуйте негативні поведінкові реакції, наприклад, бажання дистанціюватися від усіх та ізолюватися; напади самоагресії; вживання алкоголю, думки на кшталт “Нічого не має більше сенсу”, “Мене більше нічого не цікавить, я нічого не хочу робити”, “Я не зможу знайти роботу” тощо. Формуйте нові ритуали та нові сенси (наприклад, долучайтеся до волонтерства, гуртуйтеся з однодумцями тощо).
✔ Обмежте перегляд новин, безперервне читання соціальних мереж. Виділіть час для новин та споживайте їх тільки з перевірених джерел.
✔ Виконуйте фізичні вправи, гуляйте.
✔ Якщо ви відчуваєте, вам важко впоратись самостійно, вкрай важливо звернутись за професійною психологічною допомогою.
Як підтримати вашу дитину у разі бомбардування
Поради:
🟡 Намагайтеся залишатися якомога позитивнішим. Діти сприймають те, що відбувається, виходячи з вашої поведінки. Вам не потрібно завжди залишатися "сильним"; ви й так робите все, що можете. Займайтеся самодопомогою, самоспівчуттям та висловлюйте позитивні емоції.
🟡 Обіймайте своїх дітей, якщо вони хочуть, і дозволяйте їм “притиснутися” до ваших колін.
🟡 Співайте разом дитячі пісні. Це створює відчуття безпеки.
🟡 Уникайте відкритих конфліктів та конфронтації серед друзів та членів сім'ї.
🟡 Приймайте те, що відчуває ваша дитина, які б емоції вона не виявляла.
🟡 Чим більше ви отримаєте підтримки від інших, тим краще ви зможете допомогти
своїм дітям.
🟡 Якщо ви вірите в Бога або якщо ви є духовною людиною, помоліться разом з вашою
дитиною.
🟡 Не заохочуйте у своїх дітях почуття гніву або помсти. Це лише посилить тривожність вашої дитини.
🟡 Щодо підлітків, дотримуйтесь рівноваги між можливістю звернення до них як до дорослих (говорити правду, ділитися з ними своїми думками, покладати відповідальність), і можливістю звернутися до вас за підтримкою.
Способи зниження стресу:
🟢 Дихальні вправи:
_ Запах квітів: Скажіть дитині, щоб вона собі уявила, що вона нюхає квітку,
глибоко вдихаючи через ніс і видихаючи через рот. Також можна подумки
уявити собі квітку.
_ Маленький зайчик: Як зайчик у саду, запропонуйте дитині зробити три швидкі
вдихи через ніс і один довгий видих через рот.
_ М'яч для зниження стресу: Зробіть свій власний м'яч для зниження стресу,
наповнивши тканину, пластикові пакети або повітряні кулі сухим просом або рисом). Стисніть м'яч, коли відчуєте стрес, щоб зняти м'язову напругу.
🟣 Вправи на позитивну уяву:
_ Намагайтеся разом уявити безпечний простір, який би він не був. Нехай ваша
дитина скаже, що вона бачить і відчуває у цьому місці.
_ Нагадайте дитині про позитивний минулий досвід, сім'ю та друзів.
За можливістю:
✔️Намагайтеся задовольнити основні потреби (їжа, воду, одяг, підгузки, туалет).
✔️Спробуйте встановити порядок дня. Щоденний розпорядок забезпечує стабільність та впевненість у тому, що хоча б щось постійне і під контролем.
✔️Уникайте показувати дітям графічні або звукові подробиці: у реальному житті, по телевізору, по радіо або по телефону.
✔️Намагайтеся не налаштовувати дитину на певні почуття. Деякі можуть бути дуже
стриманими і тихими під час нападів, інші можуть гніватися. Визнавайте та приймайте їх почуття.
🟠 Рекомендації щодо тілесної безпеки:
• Покажіть дитині, як потрібно вкриватися, якщо поруч відбувається вибух: ляжте на живіт, закрийте вуха і злегка відкрийте рот.
• Якщо бомбосховища немає, краще знаходитись біля сходів будівлі та триматися подалі від вікон.
• Нагадайте дитині, щоб вона не чіпала незнайомі предмети або руїни після вибуху, щоб уникнути контакту з вибухівкою.
• Потренуйтеся разом з дитиною: Що робити, коли відбувається активне бомбардування? Що робити після? Якщо є бомбосховища, тренуйтеся як добігти до бомбосховища. Створивши звичну реакцію у разі бомбардування, можна значно зменшити стрес і дати вашій дитині деяке відчуття контролю.
• Заведіть сумку на випадок, якщо потрібно терміново бігти з основними речами, які ви можете взяти з собою, коли будете рухатися в бомбосховище або підвал. Покладіть у сумку кілька невеликих іграшок, а також їжу, воду, підгузки, запасний одяг, телефон, документи, тощо.
Якщо ваша дитина зараз часто відчуває страх, поговоріть з нею. Важливо, щоб дитина розуміла: вона не сама! І відчуття страху - це нормально.
❗ Страх, викликаний потенційно небезпечними подіями є важливим і потрібним фактором виживання. Якби ми не відчували страх, то не намагались би себе захистити.
✊ Проте якщо страх стає сильнішим за нас, потрібно його заспокоїти та взяти під контроль. Дитина може спробувати різні методи та техніки боротьби зі страхом (про багато з них ми вже писали і будемо продовжувати писати ще), наприклад, дихальні техніки, техніки заземлення, малювання, ліплення тощо.
6 порад, як пережити критичний період так, щоб зберегти душевні сили
1. Дотримуйтесь розпорядку життя. Так ви демонструєте іншим і, що головне, самому собі, що ви сильні, стійкі та життєздатні.
2. Харчуйтеся здорово, будьте активними, висипайтесь. Здоров'я допоможе вам пережити складні часи та уникнути додаткових проблем у майбутньому.
3. Регулярно виконуйте вправи на розслаблення. Це допоможе подолати щоденний стрес.
4. Говоріть про свої почуття з близькими, це зменшує їхню тяжкість.
5. Допомагайте іншим. Це можуть бути, як ваші батьки, діти, друзі або сусіди, які потребують підтримки, так і зовсім незнайомі люди, коли ви добровільно берете участь у діяльності організації, яка вам подобається.
6. Виділіть час для улюблених занять: спорт, музика, читання, прогулянки, рукоділля та інше. Це допоможе вам переключити увагу, відволіктися і пам'ятати про те, що навіть у складні часи можна знайти заняття, яке зробить ваше життя кращим.
Ресурсні вправи для батьків, прості але дуже важливі!
Памятайте спокійний дорослий- спокійна дитина! Розумію це зараз не просто, але важливо себе переключати, занімати та продовжувати жити!
Бережіть себе 🧡 🙏
Кожна людина переживає втрату дому по-своєму, тому що її емоції та почуття залежатимуть від різних факторів.
Наявність ресурсів у людини – матеріальних (гроші, робота, житло, їжа), соціальних (друзі, сім’я, колеги, знайомі, волонтери) – дуже впливає на те, як вона почуватиметься та що саме робитиме.
🏡 Як пережити втрату дому?
Цей процес складається з двох паралельних компонентів: переживання емоцій від втрати дому та адаптація до змін, нової реальності.
Потрібно балансувати між цими двома компонентами, як на хвилях. Якщо щось одне переважатиме, то людину накриє великою хвилею. Не можна блокувати переживання емоцій і не можна відкладати адаптацію до змін в житті.
Потрібно визнати реальність, а не заперечувати. Також не уникати розв’язання завдань, пов’язаних із втратою (до прикладу, забрати речі, які залишилися). Не втікати від думок та розмов про втрату житла. Не блокувати емоції, які виникають.
🤷♂️ Як впоратися з емоціями?
Виділити певний час та місце на переживання емоцій. До прикладу, годину на день у ванній друзів. Потрібно поплакати в безпечному місці стільки часу, скільки ви собі на це виділи.
🙍♀️ Як прожити злість?
Злість – важлива реакція на події, яку не потрібно блокувати.
Можете запитати у себе:
– Що я роблю зі злістю?
– Чи вона спрямована на винуватців чи проти мене?
– Що я можу зробити?
Потрібно зупинитися, подумати, діяти. Можна піти в спортзал, побігати, піти на мітинг, в тир, кричати на мітингу чи в лісі, написати гнівний лист в щоденнику, нотатках чи на папері. Це екологічне виплескування емоцій, яке не шкодить іншим.
🌻Як допомогти собі адаптуватися?
Відновити свою рутину (пити каву, готувати їсти, проводити час з близькими, дотримуватися режиму сну тощо). Коли з’явиться більше сил, можете збільшувати завдання та починати шукати краще житло, роботу.
💔 Втрати – частина нашого життя, але це не означає, що ми не маємо відчувати через них смуток. Важливо дозволити собі відчувати все й повільно знайти та облаштувати нове місце проживання так, щоб було комфортно, наскільки це можливо у ваших умовах.
Джерело: kunsht.com.ua/yak-vporatisya-z-vtratoyu-domu-poradi-psixoterapevta/
Немає коментарів:
Дописати коментар