Діти-сироти, діти ПБП

Права та пільги дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» визначає права та пільги дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа.

Держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа. Також право на повне державне забезпечення в навчальних закладах мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком до вісімнадцяти років та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів.

Особам, які навчаються, крім повного державного забезпечення виплачується стипендія в розмірі, який на 50 відсотків перевищує розмір стипендії у відповідному навчальному закладі, а також виплачується 100 відсотків заробітної плати, яка нарахована в період виробничого навчання та виробничої практики. Забезпечується щорічне безоплатне оздоровлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у віці до 18 років.

За дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, а також особами з їх числа зберігається право на житло, в якому вони проживали з батьками, рідними до встановлення опіки, піклування, влаштування в прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за його збереження відповідають місцеві адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Після завершення перебування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у відповідних закладах для таких дітей, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім'ї або завершення терміну піклування над такими дітьми та в разі відсутності в таких дітей права на житло обласні і районні державні адміністрації, органи місцевого самоврядування забезпечують дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб з їх числа протягом місяця у позачерговому порядку впорядкованим соціальним житлом.

Відповідно до пункту 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 1994 р. N 226 «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» при вступі на навчання до професійно-технічних та вищих навчальних закладів дітям-сиротам та особам 18-23 років видається безоплатно за рахунок коштів тих закладів, які вони закінчили, комплект нового одягу і взуття на суму не менш як 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також грошова допомога в розмірі не менш як 2,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Учні та студенти зазначеної категорії зараховуються на повне державне утримання в навчальних закладах, до яких вони вступили, і в період навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів забезпечуються безоплатно продуктами харчування, одягом, взуттям і м'яким інвентарем за нормами, встановленими для вихованців шкільного віку шкіл-інтернатів.

Особам з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, учням та студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків, до завершення навчання виплачується щорічна допомога для придбання навчальної літератури в розмірі трьох мінімальних ординарних (звичайних) академічних стипендій. Виплата зазначеної допомоги провадиться протягом 30 днів після початку навчального року за рахунок коштів, що передбачаються для навчальних закладів у відповідних бюджетах.

У разі коли такий учень або студент є прийомною дитиною чи дитиною-вихованцем дитячого будинку сімейного типу, він за вибором може бути зарахований на повне державне утримання або йому продовжується виплата соціальної допомоги як дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування.

Абітурієнти з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, та особи з їх числа приймаються до навчальних закладів поза конкурсом.

Учням, студентам з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також учням, студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишились без батьків, щорічно надається матеріальна допомога за рахунок стипендіального фонду, а також коштів, передбачених на утримання зазначених закладів.

Учням, студентам з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також учням, студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишились без батьків, що навчалися або виховувалися в навчально-виховних та вищих навчальних закладах і перебували на повному державному утриманні, при їх працевлаштуванні видається одяг, взуття, м'який інвентар і обладнання на суму, не менш як 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також одноразова грошова допомога в розмірі шести прожиткових мінімумів. За бажанням випускникам навчальних закладів може бути виплачена грошова компенсація у розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття;

Зарахованим на повне державне утримання учням і студентам з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, що не виїжджають до місць організованого відпочинку в дні канікул, а також під час їх хвороби видається готівка в межах установленої грошової норми на харчування з урахуванням торговельної націнки;

Діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, у тому числі ті, що перебувають під опікою (піклуванням), після закінчення (припинення) перебування у державному навчально-виховному закладі, навчання у професійному навчально-виховному, вищому навчальному закладі, а також молодь цієї категорії після проходження строкової служби в Збройних Силах України забезпечуються позачергово впорядкованим житлом.

Житлові права дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа

Брак житла – одна з найактуальніших проблем для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, які випускаються в доросле життя з дитячих установ, прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, з-під опіки або піклування. Юристи пояснили, які права мають такі діти.
Як відомо, в Україні на законодавчому рівні закріплено обов'язок держави піклуватися про захист житлових прав дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа.
Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» (далі в тексті – Закон) встановлює два напрями захисту житлових прав дітей зазначених категорій, а саме:
1.     збереження вже належного їм на праві власності або на праві користування житла;
2.     надання нового житлового приміщення.
Збереження житла за дітьми-сиротами, дітьми, позбавленими батьківського піклування, а також особами з їх числа
Законом передбачено, що за дітьми-сиротами, дітьми, позбавленими батьківського піклування, а також особами з їх числа зберігається право на житло, в якому вони проживали з батьками або іншими родичами до моменту встановлення опіки/піклування, влаштування в прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Відповідальність за збереження житла та повернення його дітям після завершення терміну їхнього перебування в сім'ї опікуна або піклувальника, прийомній сім'ї, дитячому будинку сімейного типу, закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, несуть місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, розташовані за місцем розташування такого нерухомого майна.
Для забезпечення збереження цього нерухомого майна державні адміністрації та органи місцевого самоврядування можуть вживати таких заходів:
1. Встановлення опіки над майном
Рішення про встановлення опіки над майном дітей ухвалюється державною адміністрацією або виконавчим органом місцевої ради за місцем розташування майна за поданням Служби у справах дітей, яка веде облік нерухомого майна, що належить дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування.
Особі, яка призначається опікуном над майном дитини, Служба у справах дітей видає рішення про встановлення опіки над майном, копію опису майна, копії документів, що підтверджують право власності дитини на майно, і забезпечує передавання майна дитини на підставі акта приймання-передавання.
Рішення про припинення опіки над майном ухвалюється у разі втрати дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, досягнення дитиною повноліття, надання дитині повної цивільної дієздатності, відмови опікуна над майном від виконання своїх обов'язків, смерті опікуна над майном, смерті дитини.
2. Встановлення заборони на відчуження житла
Законом визначено, що житлові приміщення, в яких проживали діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, не можуть бути відчужені без згоди на це органів опіки та піклування, яка може надаватися тільки в разі гарантування збереження права на житло таких дітей.
Суд у разі позбавлення батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав одночасно має накладати заборону на відчуження майна дітей, про що повідомляється нотаріальна контора за місцем розташування майна та житла.
3. Укладення договору про утримання і збереження житла
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 866 від 24.09.2008 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини» місцеві державні адміністрації та виконавчі органи місцевих рад для збереження і утримання житла дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, мають право укладати договори про утримання і збереження житла з організаціями, на балансі яких воно перебуває (житлово-будівельні кооперативи, об'єднання співвласників багатоквартирних будинків і под.).
Забезпечення житлом дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа
1. Сприяння у взятті на квартирний облік і соціальний квартирний облік
Якщо у дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, немає житла, яке належить їй на праві власності або праві користування, або якщо повернення в це житло неможливе, то після досягнення дитиною 16-річного віку вона має право стати на квартирний облік і на соціальний квартирний облік за місцем свого походження або проживання до моменту встановлення опіки/піклування, влаштування в прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
На квартирний облік беруться громадяни України, які потребують поліпшення житлових умов відповідно до «Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень в Українській РСР», затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Української Республіканської Ради професійних спілок № 470 від 11.12.1984 з такими змінами.
На соціальний квартирний облік беруться громадяни України, які користуються правом на соціальне житло відповідно до Закону України «Про житловий фонд соціального призначення». Соціальний квартирний облік ведеться відповідно до «Порядку взяття громадян на соціальний квартирний облік, їхнє перебування на такому обліку та зняття з нього», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 682 від 23.07.2008 р.
Заява про взяття на квартирний облік і соціальний квартирний облік може бути подана Службою у справах дітей, опікуном/піклувальником, прийомними батьками, батьками-вихователями, адміністрацією установи, де проживає дитина.
2. Надання соціального житла
Законом встановлено, що в разі, коли у дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа після завершення перебування у відповідних закладах, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім'ї або завершення терміну опіки/піклування немає житла, то місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування забезпечують їх упорядкованим соціальним житлом упродовж місяця.
Соціальне житло – це житло з житлового фонду соціального призначення, яке надається громадянам України, які потребують соціального захисту, в користування на підставі договору найму на певний термін.
Користування соціальним житлом є платним. Плата за житло в житловому фонді соціального призначення складається з плати за оренду житла, утримання житлових будинків і прибудинкових територій, комунальні послуги. Орган місцевого самоврядування встановлює розмір плати за соціальне житло для кожного наймача такого житла індивідуально.
3. Надання житлового приміщення у соціальному гуртожитку
Відповідно до Закону України «Про житловий фонд соціального призначення» орган місцевого самоврядування, який ухвалив рішення про взяття на соціальний квартирний облік громадянина, для якого соціальне житло є єдиним місцем проживання, одночасно, за письмовою заявою зазначеного громадянина, ухвалює рішення про надання йому житлового приміщення в соціальному гуртожитку впродовж усього терміну його перебування на соціальному квартирному обліку.

 ПОЗБАВЛЕННЯ БАТЬКІВСЬКИХ ПРАВ

1. Підстави Позбавлення батьківських прав
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на недобросовісних батьків і це можливо тільки у наступних випадках:
1) батьки без поважної причини залишили дитину у пологовому будинку або лікарні і протягом 6 місяців не цікавилися її подальшою долею;
2) ухилення від виконання обов’язків по вихованню дитини. Ознаками такої поведінки може бути: свідома і навмисна відсутність турботи про розвиток дитини, її навчання, ігнорування потреб дитини, систематична невиплата аліментів. Це мають бути не одиничні випадки, а системна поведінка. Те, що хтось з батьків не може піклуватися про дитину через свою хворобу, чи з інших поважних причин, не є підставою для позбавлення батьківських прав;
3) жорстоке поводження з дитиною. Це насильство над дитиною як кимось із батьків, так і їхніми співмешканцями, якщо батьки цьому не перешкоджають;
4) хронічний алкоголізм або наркоманія. Це обов’язково потрібно підтвердити медичним висновком;
5) експлуатація дитини, – примушування до жебракування, залучення до важкої праці;
6) засудження за умисний злочин щодо дитини. Для цього необхідно отримати вирок суду.
Кожну із цих підстав потрібно доводити і підтверджувати окремими доказами.
2. Хто може звернутися із позовом про позбавлення батьківських прав?
Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім’ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла 14 років.
Зустрічаються випадки коли з позовами про позбавлення батьківських прав звертаються родичі дитини: бабуся, дідусь, брат, сестра, вітчим, мачуха.
На практиці часто звертаються саме матері для того, щоб остаточно розірвати усі зв’язки з батьком своєї дитини.
3. Процедура позбавлення батьківських прав
Позбавити батьківських прав можливо тільки у судовому порядку!
Послідовність дій:
1. Збір доказів. Чи не найважливіший етап. Всі докази потрібно одразу подати з позовною заявою. Тому потрібно отримати всі можливі підтвердження несумлінної поведінки іншого із батьків, отримати всі довідки, характеристики. Вже на цьому етапі важлива допомога адвоката. Він не тільки підкаже що потрібно зібрати, а і зможе направити необхідні адвокатські запити. Це значно прискорить і полегшить процес збору доказів.
2. Складання позовної заяви. У позові необхідно викласти детальну інформацію про конкретну ситуацію з батьком або матір’ю, вказати конкретні підстави позбавлення батьківських прав і навести докази, які підтверджують існування таких обставин. Також важливо обґрунтувати чому таке позбавлення буде відповідати інтересам дитини.
3. Подача позову. У суд позовна заява подається вже разом з усіма підготовленими доказами. Позов подається до суду за зареєстрованим місцем проживання відповідача. Не забудьте обов’язково залучити до справи орган опіки та піклування в якості третьої особи.
4. Звернення до органів опіки та піклування. Ці органи повинні надати до суду письмовий висновок про можливість позбавлення батьківських прав. Висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ще не гарантує перемогу в суді, суд може і не погодитися з цим висновком.
5. Судовий розгляд позовної заяви про позбавлення батьківських прав. Такі справи не розглядаються за один раз. Будьте певні, що до суду вам доведеться з’явитися не менше трьох разів. Тому запасіться терпінням і хорошим адвокатом.
6. Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану. Однак, можна самостійно звернутися до органів РАЦСу з рішенням, щоб пришвидшити процес його виконання.
Позбавлення батьківських прав стосується тільки дітей, щодо яких є рішення суду. Стосовно інших дітей батьківські права зберігаються!
4. Перелік необхідних документів для позбавлення батьківських прав.
Приблизний перелік документів, необхідних для позбавлення батьківських прав. У кожному конкретному випадку він може різнитися, але ось основні документи:
· копія паспорта заявника;
· довідка про місце проживання дитини разом з матір’ю (батьком) та підтвердження факту утримання дитини;
· копія свідоцтва про народження дитини;
· копія свідоцтва про розірвання шлюбу (за наявності);
· письмовий висновок органів опіки та піклування;
· характеристика з місця навчання дитини із зазначенням участі батьків у вихованні;
· довідки з медичних закладів, дошкільних закладів, спортивних секцій, тощо;
· довідка з місця роботи матері (батька), дані про доходи (того з батьків, хто звертається з позовом про позбавлення батьківських прав);
· характеристика матері (батька) з місця роботи або проживання;
· висновок психолога після бесіди з дитиною (психолог установи, в якій навчається дитина чи психолог органу опіки та піклування);
· докази, що свідчать про аліментну заборгованість;
· висновки лікарів, які підтверджують залежність одного з батьків від наркотиків або алкоголю;
· докази вчинення насильства стосовно дитини, тощо.
Усі докази повинні беззаперечно підтверджувати провину батька (матері) та свідчити про неможливість зміни поведінки.
Суд не може винести рішення, ґрунтуючись тільки на словах позивача.
Більш точний перелік документів для позбавлення батька або матері батьківських прав залежить від індивідуальних особливостей справи, з якими під час особистої консультації допоможе розібратися адвокат з сімейних справ.
5. Чи можливо відмовитися від дитини?
Добровільно відмовитися від дитини неможливо!
Якщо чоловік не є біологічним батьком дитини – застосовується процедура оскарження батьківства. У таких випадках найважливішим доказом наявності або відсутності спорідненості є генетична експертиза. Якщо її результати спростують спорідненість, суд може зобов’язати РАЦС виключити відомості про батька з актового запису про народження дитини.
Однак, при розгляді справ про позбавлення батьківських прав трапляються випадки, коли батько подає до суду заяву про те, що він не заперечує проти позбавлення батьківських прав. Суд оцінює таку заяву, разом з усіма іншими доказами, а тому навіть у такому випадку потрібно доводити наявність підстав для позбавлення батьківських прав.
6. Чи можна позбавити батьківських прав за несплату аліментів?
Дуже часто доводиться чути фрази на зразок: «Не платить аліменти – позбавити батьківських прав!». Не все так просто.
Практика Верховного Суду у таких справах однозначна: якщо один з батьків (зазвичай, саме батько) не платить аліменти на утримання дитини – це не є самостійною підставою для позбавлення його батьківських прав.
Отже, ухилення від сплати аліментів не є підставою для позбавлення батьківських прав, а буде лише додатковим доказом на вашу користь, якщо зможете довести наявність інших підстав.
За злісне ухилення від виплат аліментів на дитину передбачена кримінальна відповідальність.
7. Юридичні наслідки позбавлення батьківських прав
Результатом набрання законної сили рішенням суду про позбавлення батьківських прав батька і/або матері є втрата всіх прав, заснованих на спорідненості з дитиною.
Це означає, що такі особи:
а) втрачають право на виховання дитини;
б) втрачають немайнові права щодо дитини (втрачають право на спілкування з дитиною, визначення її місця проживання і навчання, тощо);
в) перестають бути представниками дитини;
г) втрачають права на пільги і державну допомогу;
ґ) не можуть бути усиновлювачами та опікунами;
д) не можуть розраховувати на майнові права, пов’язані з батьківством і материнством, які присуджувалися б їм при непрацездатності, а саме:
– право на аліменти від такої дитини;
– права на спадкування після цієї дитини;
– права на управління майном дитини;
– виплати аліментів, пенсій, грошової допомоги на дитину такому батьку або матері також припиняються.
Дитина зберігає свої майнові права, засновані на факті спорідненості з особою, позбавленою батьківських прав, у тому числі: право на одержання аліментів від такої особи та на спадкування після неї.
8. Чи можливо відновити батьківські права?
Так, можна звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав. При цьому у позовній заяві необхідно вказати та надати суду докази, які свідчитимуть про виправлення особи і бажання надалі брати активну участь у вихованні і житті дитини.
У такому випадку суд також буде встановлювати чи відповідатиме відновлення батьківських прав інтересам дитини. Також суд обов’язково враховує думку другого з батьків та інших осіб, з якими проживає дитина.
Обов’язковим для розгляду такої категорії справи є висновок органу опіки та піклування про можливість поновлення батьківських прав.
Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.
У разі відмови в позові про поновлення батьківських прав повторно звернутися із таким позовом можна лише через рік.
9. Позбавлення батьківських прав і виїзд з дитиною за кордон.
Дуже часто причиною такого серйозного кроку, як позбавлення батьківських прав, є саме необхідність виїзду дитини за кордон.
Дітям до 16 років, обов’язково потрібна згода батьків на виїзд за кордон.
Увага! Перетнути кордон з дитиною самостійно можна тільки з оригіналом довіреності від іншого з батьків.
На практиці часто зустрічаються випадки, коли батько не дає згоду на виїзд неповнолітніх дітей з України. Причини різні: конфлікт з дружиною, невідоме місце проживання батька та його контакти. Якщо отримати у чоловіка/дружини нотаріально посвідчену згоду на виїзд за кордон дитини не вдається, єдиним варіантом вирішення проблеми є звернення до суду.
Тут є два варіанти:
1. Якщо виїхати потрібно один раз – то простіше отримати рішення суду на таку разову поїздку.
2. Якщо ви виїжджаєте часто, а з іншим із батьків немає зв’язку чи ви постійно конфліктуєте, то доцільно пошукати можливості для позбавлення його батьківських прав.
Безперечно, отримати дозвіл на виїзд дитини закордон у судовому порядку є значно легшим і значно швидшим способом, ніж позбавлення батьківських прав.
Для отримання рішення про надання дозволу виїзду дитини за межі України необхідно:
· довести, що батько/матір ухиляється від надання дозволу;
· обґрунтувати необхідність виїзду дитини за кордон (лікування, запрошення від родичів, навчання, оздоровлення, тощо), вказати країну і термін перебування.
10. Чи можливо позбавити батьківських прав, якщо один із батьків знаходиться на непідконтрольній території?
Так, можна. Позбавлення батьківських прав особи, що знаходиться на тимчасово окупованій території, відбувається у такому ж порядку, як і всіх інших.
Особливості такої справи пов’язані з тим, до якого суду необхідно звертатися для розгляду справи. Адже, за загальним правилом, позов про позбавлення батьківських прав подається до суду за зареєстрованим місцем проживання відповідача.
На окупованій території українські суди не працюють. Але для кожного населеного пункту, який залишився на цій території, визначений відповідний суд на підконтрольній території, до якого можна звернутися з позовом.
Незначна складність розгляду таких справ пов’язана із викликами відповідача у судове засідання. Для цього суд просто розміщує відповідне оголошення на своєму сайті. У такому випадку не має значення чи прибув відповідач у судове засідання, воно може відбутися і без нього.
Якщо позивач також не може особисто бути присутнім у судовому засіданні, бо проживає в іншому місті, то можливо провести розгляд справи у режимі відеоконференції.
Адвокат допоможе і правильно вибрати суд, до якого слід звертатися і правильно скласти позовну заяву, щоб отримати позитивне рішення у справі.
ОТЖЕ
Позбавлення батьківських прав – одна з найскладніших з емоційної та процедурної точки зору категорія справ. Позбавити батьківських прав можливо, але потрібно зібрати достатньо доказів недобросовісної поведінки іншого із батьків. Самостійно це дуже важко зробити, тому звертайтесь за допомогою до кваліфікованого адвоката з сімейних справ.


Немає коментарів: